Відповідальність за правопорушення на ринку цінних паперів

25 лютого 2008 р. набули чинності нові Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджені рішенням ДКЦПФР від 11 грудня 2007 р. № 2272. Цей документ став новим процесуальним кодексом «у мініатюрі» при розгляді справ про порушення на ринку цінних паперів. Регулювання ринку цінних паперів ДКЦПФР здійснює державне регулювання ринку цінних паперів в Україні відповідно до ст. 5 ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Крім того, згідно із ст.ст. 4, 6 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», п. 16 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування», п. 1.4 Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14 березня 2001 р. № 49 Комісія є органом ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів. У межах повноважень, наданих ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо вдосконалення діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку» від 25 вересня 2002 р. № 861/2002, ДКЦПФР встановлює порядок та видає дозволи (ліцензії) на здійснення певних видів професійної діяльності на ринку цінних паперів, а також анулює ці дозволи (ліцензії) у разі порушення вимог законодавства про цінні папери (п. 9 ст. 8 ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», пп. 9 п. 4 Положення про Комісію). Адміністративна відповідальність юридичних осіб Основні засади відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів передбачені ст.ст. 10-16 ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», КУпАП та КК України. Ці нормативно правові акти розділяють відповідальність між юридичними особами та фізичними, до яких віднесено не лише посадових осіб. Для юридичних осіб передбачено такі види санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів: 1) штраф у розмірі до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) або в розмірі до 150 відсотків одержаного прибутку (надходжень), одержаних у результаті цих дій, – за випуск в обіг та розміщення незареєстрованих цінних паперів відповідно до законодавства; 2) штраф у розмірі до 5000 НМДГ – за діяльність на ринку цінних паперів без ліцензії, одержання якої передбачено законодавством; 3) штраф у розмірі до 1000 НМДГ – за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації; 4) штраф у розмірі до 500 НМДГ – за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень законодавства щодо цінних паперів; 5) попередження – за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів ДКЦПФР (в разі винесення трьох та більше разів попередження професійному учаснику ринку цінних паперів це може бути підставою для анулювання ліцензії останнього); 6) зупинення на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента – за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів ДКЦПФР; 7) зупинення на строк до одного року дії ліцензії, виданої ДКЦПФР, – за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів ДКЦПФР; 8) анулювання дії ліцензії, виданої ДКЦПФР, – за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів Комісії (анулювання дозволів (ліцензій) здійснюється ДКЦПФР як органом ліцензування відповідно до вимог ст. 21 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та Ліцензійних умов стосовно ліцензіата – професійного учасника ринку цінних паперів в Україні; 9) зупинення торгівлі на фондовій біржі – за порушення вимог законодавства про цінні папери, статуту та правил фондової біржі до усунення таких порушень; 10) зупинення або припинення допуску цінних паперів на фондовій біржі або торгівлі ними на будь-якій фондовій біржі, зупинення клірингу та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів на певний термін – за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів ДКЦПФР, для захисту держави, інвесторів. Зупинення обігу, розміщення цінних паперів, заборона укладання угод щодо них, як правило, має місце, якщо йдеться про емітента, навколо якого триває корпоративний конфлікт, що має ознаки недобросовісного. Наприклад, таким емітентом на засіданнях Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправним поглинанням та захопленням підприємств було визнано ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Сатурн». Або зупинення обігу може мати місце щодо акціонерних товариств, акції яких віднесено до так званого «чорного списку», тобто акцій, використовуваних у схемах оптимізації оподаткування. Адміністративна відповідальність фізичних осіб Відповідно до ст. 13 Закону та ст.ст. 163, 164, 166-9 КУпАП за адміністративні правопорушення, пов’язані з діяльністю на ринку цінних паперів, до громадян чи посадових осіб можуть застосовуватися такі санкції: 1) штраф у розмірі від 50 до 100 НМДГ – за здійснення операцій з випуску в обіг або розміщення незареєстрованих за законодавством цінних паперів; 2) штраф у розмірі від 20 до 50 НМДГ з можливістю конфіскації знарядь – за здійснення операцій на ринку цінних паперів без ліцензії, отримання якої передбачено законодавством, а в разі, якщо такі дії були вчинені повторно протягом року, сума штрафу може бути до 60 НМДГ з конфіскацією знарядь; 3) штраф у розмірі від 50 до 100 НМДГ – за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних відомостей Комісії, якщо подання цих відомостей передбачено законодавством; 4) штраф у розмірі від 20 до 50 НМДГ – за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень Комісії про усунення порушень законодавства про цінні папери; 5) штраф на посадових осіб емітента цінних паперів від 10 до 100 НМДГ, на засновників (учасників) емітента чи їх посадових осіб чи уповноважених ними осіб від 50 до 200 НМДГ – за порушення вимог законодавства з питань емісії цінних паперів; 6) штраф на посадових осіб емітента цінних паперів від 10 до 100 НМДГ, на засновників (учасників) емітента чи їх посадових осіб чи уповноважених ними осіб від 50 до 200 НМДГ – за порушення вимог законодавства з питань емісії цінних паперів. До речі, накладення штрафу передбачено за неподання інформації. А ось в разі подання регулярної або нерегулярної інформації, але не оприлюднення її шляхом розміщення в Інтернеті та не опублікування в пресі штрафні санкції не можуть бути застосовані. Проте попередження або зупинення обігу цінних паперів може мати місце, адже це вважатиметься порушенням на ринку цінних паперів. Так само може застосовуватися штраф до посадової особи у випадку не оприлюднення особливої інформації при проведенні емісії цінних паперів, адже це вважатиметься порушенням порядку її проведення. Кримінальна відповідальність За порушення порядку проведення емісії цінних паперів особа може притягатися не лише до адміністративної, а й до кримінальної відповідальності. Так, ст. 223 КК України передбачає кримінальну відповідальність у вигляді штрафу, позбавлення права займати посади або призначення виправних робіт за розміщення без реєстрації емісії у встановленому законом порядку відкритої (публічної) емісії цінних паперів. Внесення в документи, які подаються для реєстрації емісії цінних паперів, завідомо недостовірної інформації, чи їх затвердження, якщо ці дії заподіяли велику матеріальну шкоду інвесторам, карається або штрафом, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, або обмеженням волі на строк до трьох років. Так само карається штрафом або позбавленням волі на строк до трьох років здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів без державної реєстрації або ліцензії, якщо це пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах (цьогоріч така сума становить 257 500 грн). Як бачимо, відповідальність чимала, а чітких критеріїв для визначення межі штрафу в тій чи іншій ситуації Закон не передбачає. Механізм відповідальності Штрафи накладаються на юридичних осіб членом ДКЦПФР, начальником відповідного територіального органу або за письмовим дорученням його заступником після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення. З фізичних осіб штрафи стягуються в судовому порядку відповідно до положень КУпАП. Юридична особа може притягатися до відповідальності за вчинення правопорушення не пізніше трьох років з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше двох місяців з дня його виявлення. Адміністративне стягнення на громадянина чи посадову особу може накладатися не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – два місяці з дня його виявлення. Справа не може бути порушена, а порушена справа підлягає закриттю якщо: відсутній факт вчинення правопорушення або склад правопорушення; справа не підлягає розгляду ДКЦПФР, але в такому разі матеріали справи мають бути передані за належністю; у випадку закінчення на дату розгляду справи про правопорушення строків притягнення до відповідальності; є по тому самому факту не скасована постанова уповноваженої особи, рішення суду або вже є порушена справа; скасовано державну реєстрацію або визнано банкрутом юридичну особу, щодо якої порушено справу про правопорушення; скасовано законодавчий акт, який встановлює відповідальність за правопорушення. Окрім застосування санкцій, ДКЦПФР має право виносити розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, яке може бути винесено незалежно від порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів. Судова практика Доволі показовими, з-поміж інших справ про правопорушення на ринку цінних паперів, є справи, фігурантом яких є реєстратор цінних паперів ВАТ «ФК «Укрнафтогаз» (далі – ВАТ). Так, ухвалою ВАСУ від 20 червня 2006 р. було відмовлено ДКЦПФР у задоволенні її касаційної скарги на рішення судів нижчих інстанцій, якими скасовувалися розпорядження ДКЦПФР щодо анулювання ліцензії ВАТ. Підставою для анулювання ліцензії стала неможливість забезпечити ліцензіатом виконання ліцензійних вимог, а саме: складати та передавати будь-яким фізичним та юридичним особам, зокрема емітентам, документи та інформацію із системи реєстру і перелік власників простих іменних акцій. Перевірка була проведена шляхом витребування документів від ліцензіата. Проте на час її проведення діяла ухвала славнозвісного Голосіївського райсуду м. Києва, якою заборонялося ДКЦПФР проводити перевірки ВАТ, застосовувати санкції та видавати розпорядження щодо нього. Окрім того, ДКЦПФР не було надано суду акта стосовно проведеної перевірки, обов’язковість складання якого передбачено чинним на той час Порядком контролю за дотриманням ліцензійних умов. В іншій справі, яку розглядав ВАСУ (ухвала від 13 грудня 2006 р.), було відмовлено в задоволенні касаційної скарги фізичним особам, які оскаржували рішення ДКЦПФР про анулювання ліцензії ТОВ «Торгово-промисловому фондовому регістру». Заявники посилалися на те, що вони є працівниками ліцензіата, а вказане рішення порушує їхні трудові права. Проте суд не погодився з їх доводами, вказавши, що вони мають право влаштуватись на роботу до іншого професійного учасника на ринку цінних паперів. Як свідчить практика судових спорів із ДКЦПФР, навіть якщо заявник і виграв його в суді, він не завжди матиме з цього зиск. Адже враховуючи ту кількість нормативно правових актів, які одночасно мають виконувати і професійні учасники ринку цінних паперів, і звичайні емітенти, і інші особи, доволі складно не вдатися до правопорушень на ринку цінних паперів. Відтак, після кількох наступних планових чи позапланових перевірок ДКЦПР виявляє нові правопорушення. Тож радимо ретельно вираховувати кожен свій крок перед тим, як його здійснити.