Про загрозливі тенденції в третейському судочинстві

Третейські судді України закликають не допустити відміни примусового виконання рішень третейських судів. Про це йдеться у відкритому листі Всеукраїнської третейської ліги щодо законодавчих ініціатив у сфері третейського судочинства. «Ми звертаємося від імені більш ніж 150000 українських громадян, які є третейськими суддями і співробітниками секретаріатів більш ніж 300 постійно діючих третейських судів в Україні. Ті загрозливі для всієї правової системи України тенденції, які почали активізуватися з моменту ухвалення в першому читанні 16 вересня 2008 р. законопроекту № 1399 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виконання рішень третейських судів (автор – народний депутат Олександр Лавринович), здатні остаточно зруйнувати довіру наших громадян в можливість захистити свої законних прав в Україні, зіпсувати уявлення європейської і світової громадськості про рівень законодавства нашої держави», – йдеться в листі. Автори звернення зазначають, що в Україні майже втрачена довіра суспільства до об'єктивного і законного розгляду спорів в державних судах, і як це не парадоксально, але успішний розвиток інституту альтернативного розгляду спорів в третейських судах можливий тільки в умовах функціонування системи правосуддя, що відповідає стандартам правової держави. «Отже третейські суди – це дзеркало того критичного стану в якому знаходиться вся правова система в державі. Відмахуватися від нього – означає закривати очі на ту ситуацію, яка склалася в нашій системі правосуддя», – зазначають вони. На переконання третейських суддів, зараз третейські суди штучно виштовхані на узбіччя української правової системи. «Противники третейського судочинства заявляють, що третейські суди виносять неправомірні рішення. Проте, цей же розмивчастий аргумент можна застосувати в рівній мірі і проти державної системи правосуддя. Хіба не про це говорить статистика перегляду справ в апеляції і касації на рішення судів першої інстанції, а також постійні скандали про винесення державними суддями рішень на користь рейдерів?!», – йдеться в листі. Автори звернення підкреслюють, що запропонована законопроектом № 1399 відміна примусового виконання рішень третейських судів протирічить не те що всій логіці альтернативних методів рішення спорів, але і загальновизнаній світовій практиці, закріпленій, зокрема, в Типовому законі ЮНСІТРАЛ про міжнародний третейський арбітраж, в Арбітражному регламенті ЮНСІТРАЛ, Європейській конвенції про зовнішньоекономічний арбітраж від 21 квітня 1961 року. “Такими діями Україна ставить себе на одну ступінь з самими недорозвиненими в політичному, економічному і правовому сенсі, державами світу”, – вважають третейські судді.   Вони нагадають, що свого часу це усвідомив Конституційний Cуд України, який двічі - 24 лютого 2004 року і 10 січня 2008 року - виносив свої рішення, підтверджуючи правомірність існування третейських судів в Україні. Він чітко зазначив, що третейські суди – це недержавні незалежні органи по розгляду спорів по захисту майнових і немайнових прав фізичних та юридичних осіб. “Отже, пропоновані нині законопроекти прямо протирічать рішенням Конституційного Суду України”, – підкреслюють автори листа.   Третейські судді переконані, що абсурдність ситуації, яка склалася навколо законодавчого «реформування» третейських судів в Україні, пояснюється тим, що представники законодавчої влади просто не мають реальної і достовірної інформації про діяльність третейських судів в Україні, а на тлі дійсно існуючих правових вакханалій третейських судів ad hoc (створених для вирішення однієї конкретної справи) ситуація і насправді здається катастрофічною. “Поза сумнівом, правильним було, що б і парламентський Комітет з питань правосуддя, і Верховний суд України замість знищення третейської системи постаралися б прикласти зусилля до впорядковування її діяльності або хоч би почали діалог з представниками третейства, іноземними експертами, які не розуміють і не підтримують такого негативного відношення українських законотворців до методів альтернативного рішення суперечок», – вважають вони.