Перевірки ДПАУ і як з ними боротися

Фінансова криза, коли представники уряду можуть лише порадити бізнесу «затягнути паски», ставить підприємців у досить скрутне становище. Недосконале законодавство, відсутність преференцій для підприємців-початківців завжди спричиняло гальмування для їхнього розвитку й шкодило популяризації відкриття своєї справи. А якщо ще й додати постійні перевірки податківців, вірогідність вранці прокинутися вже не власником підприємства, зважаючи на невщухаючі рейдерські атаки (які в умовах кризи, ймовірно, лише поширяться), то можна сказати, що саме малий і середній бізнес, за рахунок якого тримається більша частина економіки країн Західної Європи, потрапляє в групу найбільшого ризику. Протягом двох днів представники малого й середнього бізнесу мали змогу дізнатися про повноваження контролюючих і правоохоронних органів і про свої права при перевірці останніми СПД й з’ясувати інші питання ведення своєї справи. ТОВ «ЛІГА: Закон» 29-30 січня організувало семінар-практикум на тему «Перевірки контролюючих і правоохоронних органів. Побудова ефективної системи безпеки на підприємстві. Практичні алгоритми протидії рейдерським атакам в умовах кризи. Аналіз правозахисної практики». Доповідачем був адвокат Юрій Кисельов. Перевірка суб’єктів господарювання Планові й позапланові перевірки – «головний біль» підприємців – стали одним із найцікавіших для учасників практикуму виступів доповідача. 12 січня 2005 р. парламентом був прийнятий ЗУ «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України (щодо посилення правового захисту громадян і впровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до честі й гідності особи, правову допомогу, захист)» (далі – Закон). «Воістину цим законом були внесені революційні зміни в ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», – зазначив Юрій Кисельов. Згідно з чинним законодавством, позапланова виїзна перевірка може здійснюватися тільки на підставі рішення суду. ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» в редакції від 22 травня 2003 р. взагалі не містив статей, які б закріплювали підстави й порядок проведення органами ДПС планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) і умов допуску посадових осіб органів ДПС до проведення планових і позапланових виїзних перевірок. Нині ж для здійснення позапланової виїзної перевірки орган ДПС, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає в суд письмове обґрунтування такої перевірки й дати її початку й закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид і кількість перевірок, проведених органами ДПС щодо суб’єкта господарювання й про наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду – інші відомості. Більше того, як повідомив пан Кисельов, у розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб’єкта господарювання. «Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових і позапланових виїзних перевірок платників податків, проведених органами ДПС, якщо такі перевірки не пов’язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ щодо таких платників податків, які перебувають у провадженні», – додав адвокат. Боротьба за свої права «Головне, відстоюючи свої права, які віднімати у вас ніхто не збирається, – вивчити законні права податкових міліціонерів, необхідні їм для роботи», – повідомив присутнім Юрій Кисельов. Перелік прав посадових осіб ДПС закріплений в пп. 1-3, 6 ст. 11 ЗУ «Про Державну податкову службу в Україні». Підприємцю варто звернути увагу на службове посвідчення особи й на посвідчення на перевірку, яке має бути детально вивчене представником малого або середнього бізнесу. «Посвідчення на перевірку має номер, містить прізвище і посаду співробітника, який здійснює перевірку, перелік цілей перевірки (наявність ліцензії на торгівлю, дотримання стандартів тощо)», – зазначив пан Кисельов. За його словами, особливу увагу треба звернути на те, що в посвідченні на перевірку може бути зазначений не конкретний суб’єкт підприємницької діяльності, а певна територія. «У таких випадках назви підприємств або об’єктів, які перевіряються, не обов’язкові», – додав доповідач. Отож, як порадив Юрій Кисельов, якщо всі документи представників ДПС оформлені в передбаченому законом порядку, підприємцям варто піти їм назустріч, аби «звести спілкування з несподіваними візитерами до мінімуму». «В іншому випадку можна починати писати скаргу в прокуратуру або просто набирати номер «гарячої лінії» МВС, СБУ або прокуратури», – порадив адвокат. Але чи завжди перевірка податковою міліцією є законною? Як повідомив Юрій Кисельов, на практиці найбільш проблематичними є перевірки, проведені співробітниками податкової міліції «у порядку оперативного контролю», правова регламентація яких, на його думку, є досить туманною й суперечливою. «У жодному законі немає визначення «перевірка в порядку оперативного контролю» або просто «оперативний контроль», – зазначив пан Кисельов. – Згадки про оперативний контроль є лише в наказах ДПАУ, не зареєстрованих в Мін’юсті України». Як результат, ця обставина може бути основою для оскарження дій співробітників органів податкової міліції й рішень, винесених на підставі перевірок «у порядку оперативного контролю». Але бути впевненими в тому, що суд візьме до уваги факт відсутності реєстрації наказу ДПАУ в Мін’юсті (яке стане основою для задоволення вимог підприємця) теж не варто. Окрім цього, доповідач згадав і про посвідчення на перевірку при плановій перевірці. «Якщо з посвідченням, яке містить вказівку на ту або іншу «територію перевірки», вас намагаються перевірити, то навіть якщо ваш об’єкт і знаходиться на зазначеній території, рекомендуємо чемно попрощатися з представниками ДПС», – порадив Юрій Кисельов. Адже відповідно до додатку до розпорядження ДПАУ від 20 травня 1997 р. № 89-р «Про посвідчення на перевірку» перелік об’єктів, які підлягають перевірці, обов’язково має бути вказаний у посвідченні на перевірку. Санкції для підприємців Як відомо, платник податку несе відповідальність за недотримання податкового законодавства згідно з чинним законодавством. Можливі санкції до посадових осіб у випадку відмови від подання пояснень й (або) надання документів також стали частиною доповіді Юрія Кисельова. Наприклад, ст. 185 КУпАП передбачена адмінвідповідальність у вигляді штрафу від 8 до 15 НМДГ або виправних робіт на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% зарплати, а якщо з урахуванням обставин справи і особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостатнім, – адмінарешт на строк до 15 діб, за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків. Під злісною непокорою слід розуміти відмову від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог або розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків. «Однак на практиці ця стаття застосовується у сфері охорони громадського порядку, – підкреслив адвокат. – Тому малоймовірно, що у випадку мотивованої відмови в наданні копій документів ви будете притягнуті до адмінвідповідальності відповідно до згаданої статті». Окрім цього, Юрій Кисельов звернув увагу присутніх на те, що в ч. 4 ст. 97 КПКУ «Обов’язковість прийняття заяв і повідомлень про злочини і порядок їх розгляду» йдеться про взяття органом дізнання пояснень, а не про самостійний виклад пояснень посадовою особою підприємства. Про це ж свідчить і бланк пояснення, наданий працівниками податкової міліції. «Посадова особа підприємства може за своїм бажанням особисто викласти пояснення в письмовому вигляді, – зазначив пан Кисельов. – Вимагати ж від посадових осіб підприємства самостійного викладу пояснень у порядку ст. 97 КПКУ орган дізнання не має права». Крім того, згідно зі ст. 63 Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову від подання пояснень відносно себе, членів родини або близьких родичів, коло яких визначене законодавством.