Інвестиційні «ворота» до Близького Сходу

У травні ц.р. у столиці Кувейту (Ель-Кувейті) відбувся українсько-кувейтський бізнес-форум «Україна-2009: вдалий час для інвестицій», офіційним організатором якого виступила компанія UDC Holding. У заході взяли участь міністр економіки України Богдан Данилишин, заступник міністра промислової політики України Сергій Грищенко, заступник міністра аграрної політики України Валентина Завалевська та інші урядовці, а також представники українських компаній. Ці представницькі збори не оминули увагою і представники вітчизняного ринку юридичних послуг – ЮФ «Салком» представляли старші партнери Євген Кубко та Валерій Лукомський, а ЮК Arzinger – партнер Максим Черкасенко. Увагу учасників привернула доповідь Богдана Данилишина, який виклав своє розуміння інвестиційної проблематики. На його думку, досі невикористаний значний потенціал двостороннього співробітництва між українськими та кувейтськими діловими колами, зокрема в таких сферах, як нафтогазова, суднобудівна, сільське господарство, промисловість тощо. Міністр також переконаний, що важливим напрямом двостороннього співробітництва може стати сфера послуг, за умов ефективного використання сприятливого географічного положення України та наявності в ній розвинутої портової інфраструктури для створення транспортного коридору між Європою та Азією. Формат форуму передбачав презентації українських бізнес-проектів і зустрічі українських підприємців з арабськими інвесторами. Загалом же під час заходу було презентовано більше ніж 40 державних і бізнесових інвестиційних проектів. Зокрема, з боку держави свої інвестиційні проекти запропонували Міністерство транспорту та зв’язку України, Київська обласна державна адміністрація та Львівська міська рада. Обговоренню інвестиційного потенціалу України була присвячена прес-конференція «Інвестиційна привабливість України для арабського світу: сучасний стан та перспективи», яка відбулася 4 серпня 2009 р. в УНІАН за участі народного депутата України, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Костянтина Бондарєва (на фото ліворуч) та генерального директора UDC Holding Леоніда Богданова. За словами пана Бондарєва, Україна має значний потенціал для інвестицій із Близького Сходу. «Найбільший інтерес арабські інвестори проявили до агропромислової, видобувної, будівельної та телекомунікаційної галузей, а також до проектів, пов’язаних з водою та відновлювальними енергоджерелами», – відзначив народний обранець, додавши, що завдяки форуму низці українських компаній вдалося досягти попередніх домовленостей щодо співпраці із кувейтськими інвесторами. Звісно, співпраця з ісламським світом досить складна для України, зважаючи на національні, релігійні та законодавчі відмінності. Тому, як підкреслив Леонід Богданов, українським компаніям, які бажають працювати з арабськими інвесторами, слід вивчати їхні традиції та законодавство, адже специфіка ісламської фінансової системи та інвестування передбачає високі етичні вимоги до проектів. Зокрема, неприйнятними вважаються бізнес-проекти, пов’язані з алкоголем, азартними іграми та деякими розвагами. «Жоден ісламський інвестор не дає гроші «в ріст», а входить як партнер, розділяючи як прибуток, так і ризики. Водночас співвідношення позикових коштів і власного капіталу української компанії не має перевищувати 25%», – наголосив пан Богданов. Наступною віхою україно-арабських відносин у сфері інвестиційної діяльності, за словами пана Бондарєва, стане запуск інтернет-сайту, який працюватиме у форматі форуму. А 14–16 жовтня за підтримки Верховної Ради і Кабінету міністрів України відбудеться щорічна україно-арабська конференція «Інвестиційні перспективи в Україні».  Чи багато арабських інвесторів зацікавлені у співпраці з українськими компаніями? Які перспективи залучення в Україну інвестицій із Близького Сходу? Чи є особливості супроводження таких інвестиційних проектів? Ці запитання ми задали представникам юридичних компаній, які брали участь у роботі українсько-кувейтського бізнес-форуму «Україна-2009: вдалий час для інвестицій».  Коментарі учасників  «Кувейт для України є «воротами» до всього близькосхідного регіону» Президент ЮФ «Салком», доктор юридичних наук, член-кореспондент АПрН України Євген КУБКО: – Результати роботи українсько-кувейтського бізнес-форуму «Україна-2009: вдалий час для інвестицій» загалом я оцінюю позитивно, хоча потрібно розуміти, що це лише перший крок до співпраці з арабським регіоном. Дійсно, цей захід засвідчив зацікавленість кувейтських інвесторів у співпраці з українськими компаніями, але говорити, що він викликав великий ажіотаж, мабуть, було б перебільшенням. Адже Держава Кувейт – невелика країна з величезною кількістю післявоєнних проблем. Але не рухатись у цьому напрямку було б неправильним. Мені здається, між арабськими країнами є певна координація: якщо тебе сприймають в одній арабській країні, то напевно сприймуть і в інших. Тому Кувейт для України є «воротами» до всього близькосхідного регіону, початок співпраці з яким можна розцінювати як доволі успішний. Річ у тім, що представники арабського світу переконані: бізнес завжди має бути підтриманий державою. І навпаки, якщо такої підтримки немає, араби ставляться до нього несерйозно. Тому те, що українську делегацію, до якої входила і представницька група бізнесменів, очолював міністр економіки України Богдан Данилишин, відіграло вирішальну роль у роботі бізнес-форуму. Це не перша спроба виходу України на рівень такого інвестування. Але всередині 90-х років ХХ століття такі ефемерні намагання чиновників завершувалися туристичним виїздом урядовців на Близький Схід. Натомість під час цьогорічного заходу вже відчувалося розуміння насамперед представниками держорганів основної мети приїзду до Кувейту – пошуку можливостей для нарощування двостороннього товарообігу та інвестицій в українську економіку. Достатньо професійними були презентації бізнес-структур, які привернули до себе увагу кувейтських бізнесменів. Під час презентації ЮФ «Салком», проведеної в рамках бізнес-форуму в Торгово-промисловій палаті Кувейту, ми розповідали про широкі можливості нашої фірми у сфері супроводження великих інвестиційних проектів. Це було корисно: декілька кувейтських бізнесменів уже звернулися до нас із проханням роз’яснити законодавство та низку спірних питань у сфері інвестиційної діяльності. Водночас така можливість розповсюдження інформації про себе – доволі затратний механізм. Адже ми їхали до Кувейту за власний рахунок і ризикуємо, сподіваючись вийти на ринок країн арабського світу. Співпрацюючи з арабськими країнами, слід враховувати і труднощі, які виникають з огляду на відмінність наших менталітетів. Специфіка ісламської фінансової системи та інвестування передбачає високі етичні вимоги до проектів. Зрозуміло, що вони не мають суперечити політиці ісламських держав, яка дуже залежить від релігійних канонів. Серед своєрідних ментальних особливостей слід виокремити і традиційну так би мовити арабську чесність. Арабські бізнесмени приділяють величезну увагу особистісним взаємовідносинам між сторонами, тому контракти хоча й потрібні, але в їхньому розумінні мають «другорядний характер». Це неабияке ускладнення, бо через мовні та ментальні відмінності сторони можуть по-різному сприймати одні й ті самі речі. Водночас слід розуміти, що компаніям, які виходять на інші ринки, доводиться зважувати бажання отримати нові ринки збуту своєї продукції та ризики. Останні є в усіх країнах, інша справа – їхній рівень. Виходячи на український ринок, іноземний інвестор стикається з величезною кількістю проблем, основною з яких є політична нестабільність. А вона, своєю чергою, спричиняє нестабільність законодавства, низький рівень його виконання, відсутність належного судового захисту тощо.  Партнер ЮК Arzinger Максим ЧЕРКАСЕНКО: – Під час презентації ЮФ Arzinger в ТПП Кувейту я розповів про досвід фірми в супроводі інвестиційної діяльності іноземних компаній в Україні та про можливі перспективи співробітництва українських та кувейтських компаній з урахуванням особливостей правових систем обох країн. Під час зустрічей з кувейтськими бізнесменами обидві сторони демонстрували інтерес до реалізації спільних інвестиційних проектів, а також цікавились законодавчим регулюванням інвестиційної діяльності в Україні, практикою захисту інвестицій та механізмами мінімізації ризиків, що супроводжують інвестиційну діяльність в Україні. Цікаво було більше дізнатись про особливості ісламського фінансування, що базується на інших принципах, ніж ті, що застосовуються в західних економіках. Зокрема, головний принцип ісламської фінансової системи, сформульований у Корані (2:275): «Аллах дозволяє торгівлю та забороняє ріба (процент. – Ред.)». Тобто торгівля визнається чесною угодою, якщо обидві сторони здійснюють обмін тим, що їм належить за відповідної вартості речей, що обмінюються на момент укладення угоди. Водночас позика, що передбачає стягнення процентів, визнається нечесною угодою, оскільки вона здійснюється на користь позикодавця та шкодить позичальникові. Окремо треба зазначити про принципи ісламського інвестування. Шаріат схвалює лише ті капіталовкладення (в тому числі і шляхом придбання акцій), які спрямовані на виробництво товарів та послуг. Але й тут є свої особливості, які полягають в тому, що такі товари мають відповідати принципам ісламської моралі. Таким чином, заборонені не лише продаж алкоголю, тютюнових виробів, порнографічних матеріалів, зброї тощо, але й угоди, за якими одна сторона за визначенням програє іншій. Саме з цієї причини в ісламських країнах існує заборона грального бізнесу і «гарар» – продаж речей, вартість яких на момент укладення угоди невідома (наприклад, ф’ючерсів). Не знайдете ви серед ісламських інвесторів і власників класичних готелів та нічних розважальних комплексів, незалежно від того, в якій країні вони розташовуються. Всі ці особливості необхідно враховувати, якщо ви плануєте залучення інвестицій з країн ісламського світу. А інвестиційний потенціал цих країн, зокрема, Кувейту, величезний.