Чи потрібна податкова реформа під час кризи: аргументи «за» та «проти»

Україна має одну з найнесприятливіших для бізнесу податкових систем у світі і посідаючи одне з останніх місць у рейтингу податкових систем Всесвітнього банку. Це перешкоджає залученню прямих іноземних інвестицій, підриває конкурентоспроможність українських компаній і сприяє збереженню вкрай високої частки тіньового сектора економіки, що досягає, за різними оцінками, 50% ВВП. Основними проблемами української податкової системи є велике податкове навантаженні на бізнес, значні непрямі витрати платників податків і непослідовне застосування норм податковими органами. Ефективна податкова ставка на бізнес становить більше 57% від прибутку порівняно з 46% у країнах ОЕСР, 38% у Польщі та 29% в Ірландії. Через складність податкової системи в Україні компанії змушені витрачати в 11 разів більше часу на виконання податкових вимог, ніж у розвинених країнах. Нормативний дисбаланс прав платників податків і податкових органів, а також зловживання останніх призводять до непослідовного застосування податкових норм і масового уникання податків. Водночас як в експертному співтоваристві, так і серед представників органів державної влади існує загальне розуміння суті податкової реформи. Її основними цілями мають бути: по-перше, зниження прямого та непрямого податкового тягаря для бізнесу до середнього рівня країн Центральної Східної Європи; по-друге, підвищення ефективності податкового адміністрування для зменшення сектора тіньової економіки; по-третє, підвищення фінансової самостійності органів місцевого самоврядування. Першочерговими завданнями є: ухвалення Податкового кодексу, що інтегрує розрізнені нормативні акти податкового права в єдине зрозуміле джерело податкового регулювання, а також усуне суперечливі та неоднозначні норми; скорочення кількості платежів і зборів; удосконалення адміністрування оподатковування; відновлення балансу прав платників податків і податкових органів, що зменшить можливості для зловживань. Тоді як необхідність податкової реформи ні в кого не викликає сумнівів, економічна криза змусила багатьох замислитися про доцільність її проведення саме зараз. Світовий досвід не дає однозначної відповіді на питання, чи варто реформувати податкову систему під час глибокого економічного спаду. З одного боку, криза є унікальною можливістю запровадити зміни задля порятунку країни. З іншого – криза багаторазово збільшує ризики, властиві глибоким перетворенням: невдача може привести послаблену економіку до катастрофи. Цю проблему обговорили учасники четвертих публічних дебатів, які фонд «Ефективне управління» і компанія Intelligence Squared (Лондон) провели в Києві. Відкриваючи захід, директор фонду «Ефективне управління» Наталія Ізосімова (на фото) заявила, що реформування податкової системи в період кризи може сприяти виходу українського бізнесу з тіні і залученню інвестицій, але існує і ризик зменшення надходжень до держбюджету, що поставить під загрозу виплату пенсій та зарплат, а також реалізації державних інвестиційних проектів. Зрозуміло, що кожна палиця має два кінці. Саме тому вітчизняні та міжнародні експерти висловили свої «за» і «проти» твердження, сформульованого як основна тема дискусії: «Україна повинна провести податкову реформу, незважаючи на кризу». Аудиторія складалася з провідних юристів, податкових консультантів, економістів і політиків. Три чверті присутніх проголосували за негайне проведення податкової реформи в Україні. На їхню думку, податкова реформа в період кризи є обґрунтованим, логічним та необхідним кроком. Їхні аргументи ґрунтуються на думці, що зрозуміла й передбачувана податкова система – одна з найважливіших складових ділового клімату країни, яка сприяє залученню ресурсів, необхідних для виходу з кризи. Зокрема, розробка й ухвалення Податкового кодексу, з одного боку, знімає надмірний тягар податкового адміністрування з підприємств, вивільняючи їхні ресурси, а з іншого – зменшує корупцію та тіньову економіку, сприяючи збільшенню надходжень до державного бюджету. Усе це надзвичайно важливо в умовах економічного спаду й дефіциту бюджету. Так, керівник відділу управління економікою Інституту економіки і прогнозування НАНУ, заслужений економіст України Тетяна Єфименко заявила, що реформа сприятиме швидкому виходу з фінансово-економічної кризи, а також створить основу для багатоукладної конкурентноздатної економіки зі стійкими та ефективними ринковими інститутами і фінансовою системою. «Світова практика доводить, що підвищити ефективність податкового регулювання економіки України можна, лише ухваливши Податковий кодекс, який має передбачати зменшення податкового навантаження, забезпечення стабільності податкового законодавства та поліпшення процедур адміністрування платежів», – зазначила пані Єфименко. Шеф-редактор журналу «Бухгалтер», член-кореспондент Академії економічних наук України, радник з економічних питань губернатора Харківської області, заслужений економіст України Олександр Кірш у ході дебатів також підтримав невідкладне проведення податкової реформи. На його переконання, зволікати саме з податковою реформою небезпечно, адже cитуація вже доведена до абсурду. «Криза не відміняє необхідності податкової реформи, а, навпаки, робить її особливо актуальною. Прогалини в законодавстві, терпимі в нормальних умовах, під час кризи вкрай небезпечні. Спрощення оподаткування і його модернізація поєднають інтереси бізнесу і держави», – пояснив пан Кірш. Крім того, негайне впровадження податку на нерухомість (одна з можливих складових реформи) створить додаткове джерело фінансування для місцевих бюджетів, не порушивши принцип соціальної справедливості. Основний тягар податку ляже на заможних громадян, які володіють найдорожчою нерухомістю у країні, а отримані кошти органами місцевого самоврядування зможуть витратити на відновлення зношеної інфраструктури ЖКГ, доріг і соціальні потреби. На переконання міністра фінансів Великобританії в уряді Маргарет Тетчер (1983–1989 рр.) Лорда Найджела Лоусона, спрощення податкової системи зробить Україну привабливішою для інвесторів, адже вони стурбовані ситуацією в Україні не через фінансово-економічну кризу (криза в усьому світі), а через невпевненість у податковій системі. «Перші кроки до реформи необхідно робити вже сьогодні, незважаючи на кризу. Уряду Маргарет Тетчер також довелося діяти під час кризи, в умовах інфляції та дефіциту бюджету. Але ми провели податкову реформу, і результат виявився позитивним» – наголосив доповідач. Лорд Найджел Лоусон порадив передусім спростити систему оподаткування та зменшити податкове навантаження. У противників негайної податкової реформи аргументи протилежні: можливе послаблення твердої фіскальної дисципліни неминуче зменшить надходження до бюджету, які і без того скоротилися. Це унеможливить виконання соціальних зобов'язань і реалізацію інвестиційних програм, які необхідні для подолання кризи. В умовах критичної ситуації уряду необхідна гнучкість, у тому числі в управлінні податковими платежами. Ухвалення Податкового кодексу позбавить уряд можливості регулювати податкову систему в «ручному» режимі – через ухвалення постанов. Отже, уряд не зможе оперативно реагувати на зміни економічної і фіскальної ситуації, а така оперативність надзвичайно важлива в період кризи. Крім того, адаптація до нових правил податкового обліку збільшить навантаження на керівництво підприємств у той момент, коли всі зусилля спрямовані на виживання. Перехід на нову систему податкового обліку, заміна нормативної бази та традиційного розуміння податкового регулювання вимагатимуть від підприємств перенавчання співробітників і технічного переоснащення. Витрати часу й коштів, а також ризик штрафних санкцій за порушення нових правил ускладнять роботу багатьох сотень підприємств, особливо середнього бізнесу. «Думаю, платники податків цього не витримають. Я розумію, що система має чимало недоліків, але сьогодні це острівець стабільності: платник податків знає, як діяти в сучасних умовах», – пояснив народний депутат України, постійний представник ГНАУ у Верховній Раді України, заслужений юрист України Сергій Власенко. А в Україні до економічної кризи додається ще й політична нестабільність, особливо напередодні президентських виборів. У цих умовах, переконаний пан Власенко, жоден політик не візьме на себе відповідальність за кардинальні зміни. Колишній головний редактор журналу Economist Біл Еммотт також відзначив, що проводити податкову реформу в період кризи і політичної нестабільності дуже ризиковано. «Для реалізації податкової реформи необхідні дух компромісу та атмосфера політичної стабільності. В умовах глобальної економічної рецесії, зважаючи на розділену і розрізнену політику в Україні, спроба здійснити масштабну податкову реформу може принести більше шкоди, ніж користі», – пояснив пан Еммотт. Він додав, що податкова реформа важлива для України, але проводити її треба, тільки досягнувши стабільності в економіці. Аргументи «ЗА»

1. Зрозуміла й передбачувана податкова система – одна з найважливіших складових ділового клімату країни, що сприяє залученню ресурсів, необхідних для виходу з кризи.
2. Розробка та ухвалення Податкового кодексу, з одного боку, знімає надмірний тягар податкового адміністрування з підприємств, вивільняючи їхні ресурси, а з іншого – зменшує корупцію та тіньову економіку, сприяючи збільшенню надходжень до державного бюджету.
3. Негайне впровадження податку на нерухомість – одна з можливих складових реформи – створить додаткове джерело фінансування для місцевих бюджетів, не порушивши принцип соціальної справедливості.

Аргументи «ПРОТИ»

1. Можливе послаблення твердої фіскальної дисципліни неминуче зменшить надходження до бюджету, які і без того скоротилися. Це унеможливить виконання соціальних зобов'язань і реалізацію інвестиційних програм, які необхідні для подолання кризи.
2. Ухвалення Податкового кодексу позбавить уряд можливості регулювати податкову систему в «ручному» режимі – через ухвалення постанов. Отже, уряд не зможе оперативно реагувати на зміни економічної і фіскальної ситуації, а така оперативність надзвичайно важлива в період кризи.
3. Адаптація до нових правил податкового обліку збільшить навантаження на керівництво підприємств у той момент, коли всі зусилля спрямовані на виживання.

Коментарі спікерів    «Можна сперечатися про те, яку реформу провести, але її треба проводити» Керівник відділу управління економікою Інституту економіки і прогнозування НАНУ, заслужений економіст України Тетяна ЄФИМЕНКО: – Податки виконують перш за все фіскальну функцію. Адже вони складають 79% усіх надходжень до бюджету. Інша важлива функція податків – регулююча – в українській системі оподаткування практично відсутня. Усе, що пов'язане з регулюванням, здійснюється в «ручному» режимі. Наприклад, відшкодування податку на додану вартість. В Україні за півроку зібрано близько 80 млрд грн. податків, а не відшкодовано навіть 5 млрд грн. ПДВ. Це не вина, а біда нашого законодавства. Збір податків регулюють близько двох десятків законів. І навіть суди часто плутаються в законодавстві. Адже різні закони регулюють деякі норми в різних аспектах. Тому перше, що потрібно зробити для реформування системи оподаткування, – прийняти єдиний податковий закон. Проти цього жодна людина в Україні вже давно не заперечує. Цей документ має орієнтувати проблеми, пов'язані з оподаткуванням, на ефективне сучасне законодавство. Особливо важливо це під час кризи, адже в умовах економічного спаду свої позиції на світовій арені та у глобальному співтоваристві збережуть лише ті країни, які є конкурентноздатними та мають конкурентноздатний бізнес. Якщо порівняти європейські системи оподаткування, ми побачимо, що в європейських країнах, як і в Україні, частка зібраних податків до ВВП складає в середньому 39–40%. Тобто з погляду глобального макрорегулювання ми вписуємося в європейські норми. Але в обороті українських підприємців податки складають 54%, тоді як у європейських країнах – 40%. Саме цей показник у поєднанні з низкою недоліків змушує міжнародних експертів протягом декількох років відносити українську систему оподаткування до однієї з найнесприятливіших у світі. Чи треба говорити, що парламент зобов'язаний проявити політичну волю, щоб вирішити це найболючіше для всіх питання і врешті-решт прийняти Податковий кодекс? Сьогодні багато говорять про те, якою має бути система адміністрування податків. На мій погляд, вона має створити такі умови, за яких ухвалення рішення не залежатиме від окремої людини, тобто податкові спори не регулюватимуться в «ручному» режимі. За статистикою, сьогодні в судах знаходяться три десятки тисяч справ з питань оподаткування, рішення у яких приймають у 30–40%. Причому одна половина рішень приймається на користь держави, інша – на користь платників податків. Чи треба говорити, яка величезна кількість державних служб відволікається через те, що немає автоматичних процедур, пов'язаних з адмініструванням податків? Можна сперечатися про те, яку реформу провести, але її треба проводити. «Повноцінну податкову реформу можна проводити лише в період економічної та політичної стабільності» Народний депутат України, постійний представник ГНАУ у Верховній Раді України, заслужений юрист України Сергій ВЛАСЕНКО: – Податкова реформа, проведена в період кризи, не буде ефективною. Я глибоко переконаний в тому, що повноцінну податкову реформу можна проводити лише в період економічної та політичної стабільності. Цей висновок можу обґрунтувати декількома, на мій погляд, беззаперечними тезами. По-перше, податкова реформа – не акт, а процес, що складається щонайменше із трьох етапів. Перший етап – розробка єдиної концепції податкової реформи. Другий – нормативне забезпечення цієї концепції. Йдеться не лише про прийняття Податкового кодексу або профільних законів, але й про весь масив підзаконних нормативно-правових актів, які регламентуватимуть податкові процедури. І третій етап – практичне застосування законодавчих напрацювань. Перші два етапи можна проводити в будь-який період, у тому числі кризовий. А от практичний етап застосування податкової реформи під час кризи або вкрай утруднений, або в принципі неможливий. Україна ж сьогодні знаходиться на нульовому етапі, адже в неї немає навіть єдиної концепції податкової реформи. Нормативні акти у цій сфері, які можна було б вважати концептуальними, явно тяжіють до перекосів. Концепція ж податкової реформи має бути збалансована. По-друге, результат податкової реформи – нові правила для всіх суб'єктів оподаткування. Сьогодні ж платник податків перебуває у стресовій ситуації. Він позбавлений звичних для нього умов, а ми хочемо ще й навантажити його новими умовами і новими правилами у сфері оподаткування. По-третє, в Україні на наслідки економічної кризи наклалася передвиборна кампанія, що лише погіршує ситуацію. На жаль, будь-яка податкова реформа або запроваджуватиме нові податки, або збільшуватиме ставки вже існуючих, або робитиме об'єктом оподаткування те, що раніше не оподатковувалось. Це непопулярні заходи. А жоден політик у світі під час передвиборної кампанії не зважиться на непопулярні заходи. По-четверте, як би добре не була підготовлена податкова реформа, все одно у процесі її реалізації виникне потреба у «притиранні». На мій погляд, неможливо проводити податкову реформу за ситуації, коли будь-яке «притирання» обернеться недонадходженням грошей до держбюджету. В Україні ж ситуація критична: якщо за три місяці не буде виконана прибуткова частина державного бюджету, у державі настане колапс. По-п’яте, криза – період нетрадиційних, а інколи і тимчасових рішень. Результати ж податкової реформи, навпаки, є монументальними, розрахованими на століття або, принаймні, на тривалий проміжок часу. Це різні ситуації. Тому податкова реформа – це щось, побудоване поза кризою і не для кризи. Два організми – хворий і здоровий – живуть за різними правилами, у тому числі податковими.