Єдина мета – збільшення фіскального тиску

Партнер адвокатського бюро «Адлер і Партнери», адвокат Юрій ОСТАПЕНКО:
«Засновники господарських товариств не повинні підтверджувати свою платоспроможність для формування статутного капіталу товариства»  24 лютого ц.р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо формування статутних капіталів господарських товариств)» (далі – Закон). Таким чином, норми ст. 86 Господарського кодексу України та ст. 13 Закону «Про господарські товариства», що забороняють залучення бюджетних коштів для формування статутних капіталів господарських товариств, приведені у відповідність до Закону «Про банки і банківську діяльність», що дозволяє робити це в разі формування статутних капіталів державних банків. Так, згідно із Законом «забороняється використовувати для формування статутного фонду товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, крім випадків, встановлених законом для банків та інших фінансових установ, та випадків, передбачених Законом «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» протягом строку його дії». Водночас лише до ГКУ внесено норму про те, що фінансовий стан засновників – юридичних осіб щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду господарського товариства у випадках, передбачених законом, має бути перевірений незалежним аудитором (аудиторською організацією) у встановленому порядку, а майновий стан засновників-громадян має бути підтверджений декларацією про їхні доходи і майно, завіреною відповідним податковим органом. Партнер адвокатського бюро «Адлер і Партнери», адвокат Юрій Остапенко переконаний, що засновники господарських товариств не повинні підтверджувати свою платоспроможність при здійсненні внесків до статутного капіталу товариства. За словами пана Остапенка, норма про те, що засновникам – юридичним особам необхідно проходити незалежний аудит, а засновникам-громадянам – декларувати дохід, перш ніж формувати статутний капітал, була внесена лише до ГКУ. Водночас з незрозумілих причин відповідні зміни не передбачені в законах, що регулюють відносини засновників товариства з контролюючими органами: у Цивільному кодексі України, Законі «Про господарські товариства», а також у спеціальному Законі «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців». «Зрештою порядок формування статутного капіталу, а також вимоги до засновників залишилися незмінними. Більше того, у переліку обов’язкових документів, необхідних для державної реєстрації змін до установчих документів, що його містить Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців», нічого не сказано про аудиторські висновки чи декларацію про доходи. Тому не варто поспішати з подачею цих документів. Де-юре чиновники не повинні їх вимагати», – пояснив пан Остапенко. На думку адвоката, норма Закону про підтвердження засновниками своєї платоспроможності при здійсненні внеску до статутного капіталу, скоріше за все, створювалася для того, щоб контролювати доходи громадян і збільшити податкові надходження до бюджету. «У грудні минулого року Верховна Рада України змінила вимоги до розміру мінімального статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю, знизивши його до рівня мінімальної заробітної плати (869 грн.). Це стало поштовхом до розвитку підприємництва в Україні. Однак зараз, судячи з деяких норм Закону, держава шукає шляхи для здійснення фіскального тиску на суб’єктів підприємницької діяльності», – підкреслив Юрій Остапенко.