Правосуддя в канадській мантії

Джин Литвин – суддя Провінційного суду Британської Колумбії, найзахіднішої провінції Канади, нещодавно відвідала Україну в межах проекту Європейського Союзу «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби». Користуючись нагодою, «Правовий тиждень» попросив пані Литвин розповісти про особливості функціонування судової системи Канади. – Пані Джин, розкажіть, будь ласка, про судову систему Канади. Як вона функціонує? – Я обіймаю посаду судді у Провінційному суді Британської Колумбії, який налічує 135 суддів. Канадська правова система ґрунтується на англосаксонському загальному праві, у її основу покладено принцип змагальності. Конституція, з огляду на федеративний устрій, затвердила функціонування двох рівнів влади: влади провінції Британська Колумбія та федеральної влади Канади. Відповідно, діють два суди першої інстанції: очільника одного призначає влада провінції, іншого – федеральна влада. Провінційний суд розглядає широкий спектр кримінальних справ і низку сімейних спорів, а також цивільні справи в цивільному суді. Під юрисдикцію Провінційного суду підпадають усі позови, сума яких не перевищує 25 тис. дол. – Провінційний суд міста Суррей, у якому ви працюєте, розташований неподалік від Ванкувера. Як працює цей орган? – Приміщення Провінційного суду міста Суррей – одне з найбільших та найсучасніших приміщень суду в Британській Колумбії – було побудоване 20 років тому. Воно містить 14 залів суду та менші кімнати, відомі як кімнати для врегулювання спорів. На жаль, у зв’язку зі збільшенням чисельності населення 14 залів суду більше не задовольняють потреби громади – з’явилися певні затримки із розглядом судових справ. Деякі судові зали обладнані апаратурою для відеоконференцій. Завдяки ній зникає потреба в перевезенні підозрюваних зі слідчих ізоляторів до будівлі суду. Також обладнання для відеоконференцій можна використовувати під час судових розглядів, щоб почути свідків, які живуть за межами Британської Колумбії чи навіть в інших країнах світу. Одного разу, використовуючи засоби відеозв’язку, я допитувала свідка, який під час слухання справи перебував у Манілі, що на Філіппінах. Але не всі будівлі суду у Британській Колумбії подібні до цієї. У деяких провінціях засідання суду проходять у громадських центрах (клубах) або старих церквах. – Але ж Провенційний суд – це лише перша, найнижча ланка… – Другий рівень суду першої інстанції у Британській Колумбії – це Верховний суд Британської Колумбії, який представляють 120 суддів. Їх призначає федеральна влада Канади. Верховний суд компетентніший, ніж Провінційний суд: він розглядає цивільні та сімейні позови, зокрема про розподіл власності подружжя при розірванні шлюбу, та переглядає рішення адміністративних трибуналів. Згідно з Конституцією Канади засідання суду присяжних проходять лише у Верховному суді Британської Колумбії. Як суддя Провінційного суду, я ніколи не головую в суді присяжних. У Британській Колумбії найвища судова інстанція – Апеляційний суд Британської Колумбії, що розглядає апеляції на судові рішення Провінційного суду і Верховного суду Британської Колумбії. Зараз в Апеляційному суді працюють 23 судді. Федеральний суд Канади розташований в Оттаві. Цей суд має обмежену юрисдикцію і розглядає переважно питання, які регулюються федеральним законодавством, здійснює перегляд рішень федеральних адміністративних трибуналів, а це лише незначна кількість справ. Верховний суд Канади в Оттаві (9 суддів) – це найвищий апеляційний суд Канади. Він знаходиться на вершині структури і розглядає апеляції як від федеральної, так і від провінційної судових систем. Лише кілька справ надходять від Апеляційного суду провінції до Верховного суду Канади. Апеляції від Провінційного апеляційного суду обмежуються справами, які стосуються національних інтересів. – Яка система розгляду кримінальних справ у Канаді? – Найбільший обсяг роботи Провінційного суду припадає на сферу кримінального права. Останніми роками кримінальне судочинство стало складнішим у зв’язку із затвердженням Хартії прав та свобод, яка гарантує громадянам низку прав. Тривалість судового процесу у кримінальних справах суттєво залежить від складності справи. За день можна провести до п’яти судових процесів, а інколи потрібно п’яти тижнів, щоб завершити один. У місті Суррей є суд, який розглядає можливість звільнення ув’язнених під заставу до початку судового розгляду, тобто Процесуальний суд. Також там є Суд загального права. Він приймає судові рішення щодо осіб, які скоїли злочин і визнали свою провину. Багато таких злочинів відносно дрібні: крадіжки в магазинах або керування автомобілем у нетверезому стані. Проте цей суд розглядає і серйозні справи, як-от: зґвалтування, розбої ненавмисні вбивства тощо. – На Заході, на відміну від України, судовий процес – дороге задоволення. Якщо ж сума позову невелика, чи є незаможній людині сенс звертатися до суду? Як питання доступу до правосуддя вирішується у вашій країні? – У Провінційному суді Британської Колумбії завжди діяв відділ дрібних позовів для вирішення цивільних спорів. Судовий процес тут менш формалізований і тому доступніший для громадян, які самостійно захищають свої права. В останні роки змінився ліміт суми позовів, які належать до категорії дрібних. У 1990 р., коли мене вперше призначили на посаду судді, цей ліміт складав 3 тис. дол. Потім його розмір збільшився до 10 тис. дол., а пізніше – до 25 тис. дол. Імовірно, найближчим часом його буде збільшено до 50 тис. дол. Провінційний суд Британської Колумбії намагається спростити врегулювання подібних спорів за допомогою досудового врегулювання (посередництва). У нас усі сторони цивільного позову, який розглядається в Суді дрібних позовів, перед судовим розглядом будь-якої цивільної справи мають зустрітися із суддею в кімнаті для врегулювання спорів. Мене особисто навчали методиці врегулювання спорів, використання якої допомагає мені під час перемовин. Однак якщо справа не може бути вирішена на досудовому етапі, ми обговорюємо, у який спосіб сторони можуть представити її в суді і як поводитися під час судового процесу. Зараз у Провінційному суді Британської Колумбії впроваджується пілотний проект з розгляду дуже дрібних позовів, розмір яких менше 500 дол. Сторони зустрічаються не з суддею, а зі спеціально обраним адвокатом, який виступає посередником у спорі. І якщо спір не буде вирішено, він прийме рішення щодо його врегулювання. Цей пілотний проект впроваджений у кількох судах Британської Колумбії, однак ще рано говорити, чи будуть його використовувати надалі. – Ви особисто користуєтеся засобами посередництва при вирішенні сімейних спорів? – Згідно з Конституцією Канади судді Провінційного суду не вирішують справи про розірвання шлюбу, але можуть приймати рішення з багатьох питань, які виникають під час розлучення, як-от: опіка, визначення порядку спілкування з дітьми, спільного проживання, підтримки іншого з подружжя та допомоги на дитину. У Провінційному суді всі сімейні спори спочатку передають на розгляд Досудової ради із сімейних справ. Це неформальний процес, під час якого сторони зустрічаються із суддею, аби обговорити сімейні проблеми після розірвання шлюбу. Судді не вдаються до примирення сторін, а лише обговорюють, як сторони діятимуть після розлучення: хто буде опікуном, як відбуватиметься спілкування з дітьми, який розмір матиме допомога на дитину або допомога для одного з подружжя. Досудова рада із сімейних питань – дуже ефективний механізм вирішення сімейних спорів, особливо питань опіки та порядку спілкування з дітьми. Заохочення батьків до співпраці заради інтересів дітей у неформальному порядку значно ефективніше, ніж за умов прецедентної системи. Значно важче вирішити фінансові питання – визначити розмір допомоги на дитину або одному з подружжя, але часто навіть ці питання вирішуються під час досудової ради і не потребують розгляду в суді. – Яка система відбору суддів у Канаді? – Процес призначення суддів владою провінції та владою федерації дещо різниться. Суддів Провінційного суду призначає влада провінції, тоді як суддів інших судів (Верховного суду провінції, Апеляційного суду, Федерального суду і Верховного суду Канади) – федеральна влада. Оскільки в Канаді діє система загального права, на посаду судді призначають лише кандидатів, які мають щонайменше десятилітній досвід роботи адвокатом. Адвокат, який хоче стати суддею, подає заяву до того суду, у якому він бажає працювати. Бланк заяви досить детальний і передбачає наявність певної кількості рекомендацій від чинних суддів. Після подання заяви Рада суддів – незалежний від уряду орган, який складається з представників громади, юристів і суддів, – детально вивчає кваліфікацію претендента. У багатьох провінціях кандидати проходять співбесіду в Раді суддів. Імена адвокатів, визнаних гідними обіймати посаду судді, передають міністрові юстиції провінції або міністрові юстиції Канади, який і приймає остаточне рішення. Претенденти, які пройшли повну перевірку і були затверджені Радою суддів, користуються великою повагою серед адвокатів та суспільства. – Оплачується праця судді, певна річ, гідно? – За канадськими стандартами робота судді оплачується належним чином. Це необхідно, щоб гарантувати незалежність судової влади не лише від корупції, але й від інших форм впливу. Випадки корупції серед канадських суддів мені не відомі. Хоча і є приклади неналежної поведінки суддів. У кожній провінції і федеральному уряді є власна процедура визначення розміру заробітної плати суддів для гарантування справедливої оплати їхнього професійного рівня. Судді кожного рівня, за винятком головного судді та кількох, які виконують адміністративні обов’язки, мають однакову заробітну плату. Однак судді Провінційного суду, судів вищої категорії, апеляційних судів та Верховного суду Канади мають різну платню. – Який граничний вік перебування на посаді судді в Канаді? – У провінції Британська Колумбія донедавна він становив 70 років, але був збільшений до 75 років. Для суддів, призначених федеральною владою, граничний вік перебування на посаді судді визначений Конституційним актом 1867 р. та становить 75 років. Пенсійний вік для суддів збільшено, оскільки найчастіше їх призначають на посаду у віці 50 років. Хоча вік обов’язкового виходу на пенсію становить у середньому 75 років, більшість суддів ідуть на пенсію раніше.  Розмову вела Лариса БАРДАЧЕНКО
«Правовий тиждень»