Міжнародні підходи

У міжнародному контексті треба перш за все зважити на Типовий Закон ЮНСІТРАЛ «Про міжнародну комерційну процедуру врегулювання». Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (скорочено ЮНСІТРАЛ), орган Генеральної Асамблеї ООН, підготувала текст Типового Закону, який має на меті уніфікувати національне законодавство у сфері досудової процедури врегулювання. Практика Арбітражного суду при Міжнародній торгово-промисловій палаті – однієї з найвпливовіший арбітражних інституцій у світі – відображає підхід Типового Закону. Так, у справі ICC 6276 трибунал розглядав договір, за яким сторони домовилися, що, перш ніж звертатися до арбітражу, вони призначать інженера, який надасть свій висновок за результатами медіації. Позивач подав заяву про арбітраж, не запропонувавши відповідачу призначити інженера, оскільки вважав це недоцільним. Трибунал звернув увагу на те, що сторони ясно висловили своє бажання пройти медіацію до звернення до арбітражу. Положення договору чітко визначали строки, вимоги до висновку інженера та інші деталі доарбітражної процедури. Тому трибунал встановив, що позивач не виконав умови звернення до арбітражу, а його позов є завчасним. Проте у справі ICC 10256 трибунал не визнав обов’язковість застереження про медіацію, яке встановлювало, що сторони «можуть» звернутися до медіатора до подання позову. У справі ICC 8462 трибунал визнав: якщо є достатньо доказів того, що позивач доклав необхідних зусиль для виконання зобов’язання про медіацію, але з огляду на поведінку відповідача ці зусилля виявилися марними, трибунал може розглянути справу по суті. А у справі ICC 9977 арбітражний суд визнав за собою право розглянути справу, якщо сторони провели досудове врегулювання, але позивача представляв не керівник компанії, як було передбачено в договорі, а його юридичні представники і якщо відповідачу було відомо про це, але він протягом медіації не висловив жодного зауваження з цього приводу. Отже, можна сказати, що Арбітражний суд при Міжнародній торгово-промисловій палаті визнає обов’язковість угоди про доарбітражне врегулювання, якщо таке зобов’язання чітко визначене в договорі і якщо додержання такої процедури не порушує право позивача на звернення до арбітражу.