Проект нової редакції кримінально – процесуального, який розроблений робочою групою при Президенті України, продовжує неабияк хвилювати середовище правників. Повсюдно відбуваються активні дискусії щодо доцільності тих, чи інших норм, прописаний у цьому документі. Черговим майданчиком для публічного обговорення КПК стала Національна академія внутрішніх справ України, яка зібрала за одним столом членів Асоціації адвокатів України, Громадської ради при Міністерстві юстиції та ВМГО «Український молодіжний правничий союз».

На думку присутніх правників нова редакція Кримінально – процесуального кодексу безумовно прогресивніша, за попередні і містить на своїх сторінках такі новації, які зроблять українське правосуддя більш цивілізованим, зокрема – суд присяжних, домашній арешт, граничні терміни ведення слідства. Проте проблемою всіх цих новацій є те, що всі вони недостатньо прописані і не деталізовані. Так на думку доценту кафедри правосуддя Київського національного університету ім.. Тараса Шевченка Олени Костюченко суттєвою непродуманістю грішить пункт про запровадження суду присяжних - з тексту не зрозуміло, хто такі ці присяжні, які їхні права в судовому процесі і чому присяжні повинні знаходитися поряд з суддею. Але головне, не зрозуміло адвокатам, чому їх має бути тільки троє, а не, приміром, дванадцятеро, як в країнах Америки чи Європи.

Обмежили в новому проекті КПК і кількість захисників – їх обвинувачений може мати не більше п’ятьох. На думку професора кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ Дмитра Письменного таку норму цілком можна розглядати, як порушення права обвинуваченого на захист. Так само, на думку адвокатів, можна розглядати і іншу норму, де вказано, що родичі підсудного та юристи позбавляються права представляти інтереси обвинуваченого в суді, оскільки робити це мають лише адвокати, які перебувають у реєстрі адвокатських об’єднань.

Позитивно сприймають юристи введення такого запобіжного заходу, як застава та домашній арешт. Проте правникам не зовсім зрозуміло, яким чином підсудний має сам себе забезпечувати, не виходячи з дому, якщо, приміром, він проживає один і, можливо, тяжко хворіє. Такий домашній арешт, на думку Олени Костюченко, перетвориться на домашню страту.

Подобається правникам пункт, де вказано, що адвокат та обвинувачений можуть без спеціального дозволу суду спілкуватися один з одним. Взагалі ця норма існувала і в попередньому КПК, проте на практиці вона виявлялася чисто декларативною. В реальному житті, за словами партнера ЮФ «Гвоздій та Оберкович» Анжеліки Сицько картина зовсім протилежна – адвокату і обвинуваченому влаштовують всілякі перепони для зустрічі та спілкування. Тому юристи сподіваються, що з введенням нового КПК цієї норми все ж дотримуватимуться всі сторони.

Загалом на думку адвокатів у конечному результаті все залежатиме не так від Кодексу, як від правозастосовувачів – слідчих ,суддів, прокурорів і самих захисників. Якщо суспільство не навчиться дотримуватися принципу верховенства права, усі реформи законодавства будуть марними.