Прототипом сучасних офшорних зон є Швейцария, у якої Міська рада Женеви забороняла банкірам повідомляти комусь інформацію про своїх клієнтів без згоди Ради. Цей статус був укріплений з прийняттям у 1934 р. Закону про банківську таємницю.

Крупна оффшорна зона виникла також у 30-х роках у Нідерландах.

Сам термін «оффшор» виник наприкінці 1950-х у Сполучених Штатах Америки з легкої руки журналістів.

Розквіт оффшорних юрисдикцій виник в 60-х роках з ростом податків у Великої Британії. Саме британське видання Economist у 1975 р. вперше провело журналістське розслідування з приводу уникнення оподаткування шляхом проведення міжнародних трансакцій. Книга «Податкові гавані та їх використання» миттєво стала бестселером. З часом, значна кількість колоній Великобританії та її заморських територій, стала оффшорними юрисдикціями. Такими є найбільш популярні серед українського бізнесу Кіпр, Британські Віргінські острови, Беліз та Сейшели.

Оффшорний режим для компаній міжнародного бізнесу (International Business Companies) почав діяти на Кіпрі з 1 січня 1977 р. З 1984 р. Британські Віргіньскі острови (BVI) створили аналогічну організаційно правову форму, а також командитне товариство (Limited Partnership) і траст (Trust), які були звільнені від оподаткування. Беліз став податковою гаванью після прийняття відповідного законодавства у 1990 р. Сейшели, які стали справжнім податковим раєм для багатьох бізнесменів з усього світу, прийняли Закон про компанії міжднародного бізнесу у 1994 р. (IBC Act 1994).

Зміни у законодавстві і форс-мажори

Однак останніми роками міжнародний тиск призводе до того, що у всіх, без виключення, країнах посилюється законодавство у сфері ведення оффшорного бізнесу. Зі вступом Кіпру до Євросоюзу у 2004 р. ця юрисдикція втратила статус оффшорної і її основною перевагою є договори про відсутність подвійного оподаткування з Росією та Україною, а також більш низьке корпоративне оподаткування, чім у інших країнах ЄС.

З 1 січня 2007 р. на Британських Віргінських островах вступив в силу новий Закон про Бізнес компанії, прийнятий у 2004 році. Старий Закон «International Business Company Act, Cap 291» був відмінений. За новим законодавством компанії зобов’язані надавати всю інформацію про трансакції за запитами компетентних органів. А з 2010 р. був заборонений випуск нових акцій на пред’явника та накладені обмеження на обіг вже випущених акцій.

На Сейшельських островах з 1 лютого 2012 р. (Act No.20 of 2011) всі компанії повинні мати бухгалтерську документацію, а бухгалтерські реєстри повинні знаходитись на Сейшелах. І хоча річна звітність компаній не здається, необхідність сім років зберігати звітність дає можливість провести перевірку підозрілих трансакцій.

З 2015 р. може стати обов’язковим Єдиний глобальний стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, який розробила Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). На сьогодні його застосовують лише країни-добровольці. До ОЕСР входять країни, які виробляють 70% світових матеріальних цінностей та послуг, а саме країни Північної Америки та розвинуті економіки Європи. До співробітництва мають приєднатися також належні Британії території, а саме Британські Віргінські острови, Кайманові, Бермудські, Джерсі, Мен і інші.

З 1 липня 2014 р. поступово почнуть впроваджуватися норми Закону Сполучених Штатів Америки про податкові вимоги до іноземних рахунків (Foreign Account Tax Compliance Act – FATCA). Закон потребує ідентифікувати осіб, які пов’язані з США громадянством, місцем проживання або народження, та компанії, у яких їм належить більш 10%.

У 2011-2013 роках ми стали свідками витоку інформації з найбільш популярних оффшорних юрисдикцій, які ставлять під сумнів можливість зберігати таємницю як про бенефіціарів, так і про рух коштів на банківських рахунках. У червні 2013 р. вашингтонська неурядова організація Center for Public Integrity (CPI) опублікувала реєстраційні дані про 120 тис. юридичних осіб Британських Віргінських островів, островів Кука (Нова Зеландія), Каймановів островів, Гонконгу, Сінгапура і Невіса. Данні бенефіціарів цих компаній стали публічними.

Географія корпоративних міграцій

Фінансовий світ починає жити у нових реаліях, коли стає все простіше ідентифікувати бенефіціара та складніше оптимізувати податки. Тому останнім часом більш затребуваним стала редоміцілювання (Redomiciliation), тобто зміна країни реєстрації, фактично юридичної адреси. Законодавство деяких країн дозволяє переміщення компаній з одної юрисдикції до іншої. При цьому необхідно, щоб законодавство однієї країни дозволяло або не мало обмежень на переміщення компаній до іншої країни, а законодавство «приймаючої» країни дозволяло таке переміщення.

Гонконг, Сінгапур, Нідерланди, Великобританія, Монако та більшість країн загального або англо-амеріканського права (Сommon/Anglo-American law), тобто значна кількість англомовних країн дозволяє редоміцілювання, тобто не забороняють ні приймання компанії, ні її переведення. У той же час Великобританія дозволяє це робити зі згоди податкової служби.
Країни, які не дозволяють редоміцілювання у своєї більшості є країнами загального або континентального права (Civil / Continental law). У той же час низка країн, які дотримується цивільного права, такі як Австрія, Угорщина, Латвія, Люксембург, Ліхтенштейн дозволяють переміщення.

Перелік країна, які дозволяють редоміцілювання:

Вищенаведені країни дозволяють бути доміцілієм (Domicile). Доміцілій – це країна у якої було інкорпорірована юридична особа, тобто була первинно зареєстрована. Не забороняється це також у Канаді та деяких інших країнах. Фінляндія та Швеція дозволяють переміщення компаній із країни та в країну (Transfer of Domicile) в кордонах Європейского Союзу.

Найбільш популярними країнами до яких редоміцілюються компанії, тобто переміщюються, є Ірландія, острів Мен, Британські Віргінські острови та Кіпр.

При цьому найбільш сприятливим є законодавство острова Невіс, яке дозволяє редоміцілювання у цю країну компаній, переміщення яких неявно заборонено законодавством країн «первинної» реєстрації. Так до Невіс може бути переміщена компанії з Великої Британії, острову Джерсі, острову Мєн і острову Гернсі.

При плануванні переміщеня потрібно впевнитись, що банк, у якому відкриті рахунки компанії, зможе обслуговувати її після зміни юрисдикції, бо деякі європейські банки, у тому числі латвійські, «не розуміють» процес редоміцілювання. Якщо компанія є публічною, та її акції котируються на біржі, то потрібно щоби фондова біржа (Stock Exchange) дала відповідну згоду.

Швейцарія теж приймає компанії, але потрібно враховувати те, що біля 95% юридичних осіб країни зареєстровані у формі акціонерного товариства.

Питання редоміцілювання передбачено законодавством багатьох країн, або регулюється у вільних зонах Правилами. Так, наприклад, на Британськіх Віргінськіх островах воно врегулювано статтями 180-184 BVI Companies Act 2004, а у вільних зонах Рас-єль-Хайма Об’єднаних Арабських Еміратів (Ras Al Khaimah Free Trade Zone, UAE) встановлюється Правилами (Regulations 2009). На Кіпрі переміщення було дозволено згідно указу № 124 (I) / 2006 від 28 липня 2006 р., яким до корпоративного законодавства Республіки Кіпр (Cyprus Companies Act, Cap 113) були внесені серйозні зміни.

У 2010 р. Європейська комісія звернулась до суду у зв’язку з порушенням Данією, Нідерландами та Іспанією принципу свободи вибору місця діяльності, встановлений статтею 49 Угоди про функціонування Європейського Союзу (Treaty on the Functioning of the European Union). Порушення полягало у встановленні спеціального податку на редоміцілювання, який розраховувався з передбачуваного прибутку, який був би отриманий у разі реалізації активів, що переводяться за кордон.

З кожним роком кількість країн, які дозволяють редоміцілювання, збільшується.

Процедури редоміцілювання

Редоміцілюванню підлягають лише два типи юридичних осіб: компанії з обмеженою відповідальністю (unlimited company) та акціонерні товариства (joint stock company). Однак у більшості оффшорних юрисдикцій не має такої форми, як компанії з обмеженою відповідальністю.

При плануванні переміщення потрібно вибрати країну до якої буде зроблено переміщення, беручи до уваги географію бізнесу, тобто з яких та до яких країн плануються трансакції, а також враховуючи укладені країною договори про уникнення подвійного оподаткування.
Процедура переміщення полягає умовно у двох етапах: підготовка та, безпосередньо, саме переміщення.

Перший етап полягає у тому, щоб привести звітність компанії у відповідність до законодавства країни повторного доміціля, тобто систематизувати контракти, цінні папери, листи, інвойси, виписки по рахункам та інше. Це викликано тим, що деякі юрисдикції не зобов’язують вести звітність компаній, тому при переміщенні потрібно провести аудит.

Однак Кіпр дозволяє переводити компанії, які раніше не вели звітність, та не мають її на момент редоміцілювання.

Термін видачі сертифіката про продовження діяльності компанії (Certificate of Continuation) в ОАЕ складає не менш трьох місяців з дня надання заяви на продовження діяльності міжнародної компанії. На Кіпрі документи подаються до Регістру Кіпрських Компаній (Registrar of Cyprus Companies), яке видає відповідне тимчасове свідоцтво. На протязі шести місяців з дня отримання тимчасового сертифіката (Temporary sertificate) компанії необхідно надати документи про виключення з реєстру первинної реєстрації та отримати постійний сертифікат. Невіс надає відповідний сертифікат у термін 1-2 дні після надання повного пакету документів.

Датою реєстрації компанії після переміщення вважається дата первинної реєстрації.

Компанії, які редоміцілюються до вільної зони Рас-ель-Хайм ОАЕ (Free zone RAC UAE) подають наступні документи:

• документи, що безпосередньо стосуються власників, директорів, секретаря компанії, у тому числі кольорові копії паспортів, резюме, квитанції оплати комунальних послуг, рекомендаційні листи з банку
• короткий бізнес-опис компанії
• сертифікат доброго стану (Certificate of Good Standing), не старше 1 місяця
• сертифікат про посадових осіб і акціонерів (Certificate of Incumbency), не старше 1 місяця
• сертифікат про реєстрацію (Certificate of Incorporation)
• свідоцтво про продовження діяльності (Memorandum of Continuation)
• установчий договір і статут компанії (Memorandum and Articles of Association)
• посилання на законодавчі або нормативні положення існуючої юрисдикції , що регулюють перенесення компанії
• докази дозволу відповідного реєстру компаній на перенесення компанії з існуючої юрисдикції до RAK IC
• підтвердження оплати компанією всіх необхідних документів по перенесенню існуючому Реєстру компаній.

Certificate of Good Standing, який видається реєстраційним органом країни, підтверджує включення компанії до державного реєстру. Certificate of Incumbency містить інформацію про директорів, їх повноваження і терміни дії повноважень, бенефіціарів та видається реєстраційним агентом.

Крім цього потрібно надати публікації у трьох виданнях: англійському, арабському у ОАЕ, та у країні первинної реєстрації. Після прийняття позитивного рішення Реєстр Вільної Економічної Зони може запросити додаткові документи.

Переміщення компанії до Невіса є одним з найпростіших, та дозволяє провести екстрену процедуру у випадках заворушень у країні реєстрації, революції, вторгнення та експропріації. Тому первинно подається заява про переведення до Регістру Невісу і проситься схвалення про переміщення, і лише потім надаються документи.

Подається заява про переведення містоположеня (Application to Transfer Domicile), яка включає дані про компанію, країну первинної реєстрації, заяву про добровільний характер змін, дані реєстраційного агента на Невісі та інше. Надається сертифікат доброго стану (Certificate of Good Standing), сертифікат про реєстрацію (Certificate of incorporation), уставні документи, а також рішення акціонерів або учасників. Документи подаються до Реєстру компаній і трастів Невісу.

До Кіпрського Регістру Компаній надаються наступні документи:

• резолюція або будь-який інший документ компанії відповідно до законів їхньої країни, що уповноважує компанію отримати реєстрацію на Кіпрі в якості існуючої юридичної особи
• копія Статуту та Установчого Договору (Memorandum and Articles of Association) компанії з усіма поправками відповідно до положень Кіпрського Закону про Компанії Глава 113
• cертифікат про реєстрацію (Certificate of Incorporation), що підтверджує дійсне існування компанії, виданий компетентними органами влади
• порука (Affidavit) директора іноземної компанії, що підтверджує наступне:
  

– поточну назву компанії і назву, яка буде використовуватися на Кіпрі. Бажана назва повинна закінчуватися словом "Limited". Для отримання схвалення такої назви має бути подана заява в Кіпрський Регістр Компаній;
– юрисдикція поточної реєстрації компанії;
– дата реєстрації іноземної компанії;
– резолюція або будь-який інший подібний документ компанії, що уповноважує реєстрацію на Кіпрі в якості існуючої юридичної особи;
– повідомлення компанії, адресоване відповідним органам її юрисдикції, де висловлено бажання реєстрації на Кіпрі;
– відсутність цивільних або кримінальних справ проти іноземної компанії в країні її юрисдикції;
– платоспроможність і фінансову стійкість іноземної компанії, і що йому невідомо про будь правовідносини, які можуть негативно вплинути на платоспроможність компанії протягом наступних 12 місяців з дня подачі заяви;
– список директорів, секретаря та керуючих компанії;
– список учасників або акціонерів компанії;
– посилання на законодавчі або нормативні положення існуючої юрисдикції, що регулюють перенесення компанії;
– докази дозволу відповідного реєстру компаній на перенесення компанії з існуючої юрисдикції.

Якщо компанія веде будь-яку діяльність, для якої потрібен дозвіл, тоді компанія повинна надати в Регістр Компаній згоду на зміну юрисдикції з компетентних органів країни первинної реєстрації, і такий дозвіл має бути також отримано з Кіпрських органів влади.

З дня отримання Тимчасового Сертифікату про редоміцілювання компанія вважається юридичною особою, яка вона заснована у відповідності до Закону Кіпру про Компанії та має відповідні права і обов’язки.

На підтвердження платоспроможності реєстраційним агентам потрібно надати передбачуваний річний обіг у поточному році і двох наступних.

Ціна редоміцілювання компаній до будь якої країни є вищою, ніж первинна реєстрація компанії, приблизно у півтора рази.

Олексій ДОРОШЕНКО
керуючий партнер Proxima