Всі рубрики

 

  

 

Боротьба з корупцією: перші кроки.



Знайомство журналістів «Правового тижня» з новопризначеним директором Національного антикорупційного бюро Артемом Ситником відбулось в новому офісі на вул. Сурікова, 3, що в Солом’янському районі м. Києва.
«Якщо ви звернули увагу, в кабінеті постійно дзвонить телефон, хоча на сайті НАБ була викладено максимально доступну інформацію про пакет документів, які потрібно подати на конкурс. Але багато людей все одно телефонують, особливо після оголошення конкурсу на зайняття посад детективів. Не знаю, скільки ще прийде документів, але вже прийшло дуже багато», – розпочинає нашу розмову головний антикорупціонер країни.
Нагадаємо: Артему Ситнику 35 років, в 2001 р. він закінчив Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого, має понад 10 років досвіду роботи у органах прокуратури та 4 роки адвокатської практики. У березні 2015 р. був одним із чотирьох основних претендентів на посаду директора Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБ), пройшовши всі етапи конкурсу, і отримавши в останньому турі голосування сім голосів з дев’яти. 
16 квітня Президент України призначив Артема Ситника директором НАБ.
 

– Пройшов майже місяць після того, як ви стали директором НАБ. Які були перші кроки на посаді, як вам працюється?
– Національне антикорупційне бюро – перший правоохоронний орган в незалежній Україні, який створюється з нуля. Інші правоохоронні органи – прокуратура, міліція, СБУ, дісталися країні у спадок від Радянського Союзу і, в принципі, в цьому є певні плюси.
З одного боку, дуже складно розпочинати роботу з організаційних питань, але з іншого – є можливість побудувати правоохоронний орган на нових засадах, при цьому не будучи зажатими якимись бюрократичними рамками.
Законодавство про НАБ дає широкі права, і я буду їх використовувати для того, щоб максимально знизити рівень бюрократизацїї в органах влади і створити можливості для належної організації роботи саме по виявленню корупційних правопорушень, їх розслідуванню, і буду вживати усіх заходів задля подальшого їх недопущення.
Специфіка створення НАБ в тому, що Президент України видає два укази – про створення Бюро і про призначення директора НАБ, а от організовувати роботу треба з самого початку. Наразі багато чого вже зроблено. По-перше, Антикорупційне бюро створено як повноцінна юридична особа, вона взята на всі обліки в усіх необхідних контролюючих органах, є печатка, бланки. Єдине, що ще не завершено, – це оформлення казначейських рахунків. Це пов’язано з тим, що необхідно прийняти на роботу бухгалтера, який у нас входить в перелік перших 15 посад, на зайняття яких оголошено конкурс.
Перші дні роботи були присвячені розробці Положення про проведення конкурсу, кваліфікаційних вимог до тих посад, на які оголошується конкурс, зараз розробляється Положення про конкурсні комісії та регламент. Багато з цих документів я написав особисто, оскільки зараз я обмежений в людському ресурсі у зв’язку зі специфікою закону. Вважаю дуже прогресивною нормою є те, що законодавець дав можливість сформувати кадровий склад Бюро через відкритий конкурс. Такий підхід застосовується в правоохоронних органах і взагалі в державних органах вперше.
Якщо говорити про перші 15 посад, конкурс на які був оголошений раніше, надійшло вже близько 900 пакетів документів. Необхідно зазначити, що кваліфікаційні вимоги до цих посад досить значні. Зокрема, щодо досвіду роботи на керівних посадах: наприклад, головний бухгалтер НАБ не може бути бухгалтером з невеличкої фірми, оскільки в нас суттєві бюджетні кошти і система державних закупівель. Я очікував, що буде менше документів. Незважаючи на те що останнім днем прийняття документів було 7 травня, але навіть сьогодні (інтерв’ю відбувалося 13 травня. – Ред.) резюме надійшло ще від близько 100 претендентів. Вважається, якщо документи подані на пошту в останній день, вони надходять через 5-6 днів, ми все одно будемо їх розглядати. Зараз йде опрацювання резюме, які надійшли на конкурс на зайняття перших 15 посад, далі розпочнемо опрацьовувати документи, які надходять на посаду детективів.

– Серед цих 15 керівних посад є заступники, ви вже їх призначили? Хто вони?
– Закон про НАБ дозволяє призначити заступників без проведення конкурсу. Першим заступником став Гізо Углава, він колишній заступник головного прокурора Грузії. Має значний досвід боротьби з корупцією й істотні результати. Спілкуючись з ним, зрозумів, що багато чого з грузинського досвіду я хотів би запровадити у нас. Наприклад, систему електронного документообігу по кримінальних провадженнях. Це дозволить зекономити процесуальний час детективам. Так, зараз, щоб продовжити термін запобіжного заходу, слідчий має звірити багато документів, вистояти в черзі до слідчого судді. Такі організаційні процедури забирають до 70% робочого часу слідчого. В Грузії було запроваджено електронний документообіг, кримінальна справа існувала в електронному вигляді, тому навіть якщо керівник підрозділу детективів знаходився у відряджені, він завжди міг зайти в базу даних, надати конкретні вказівки детективу, проконтролювати його роботу. Це дуже прогресивна концепція.
Щодо професійних функцій – заступники директора НАБ будуть відповідати безпосередньо за правоохоронну діяльність. Перший заступник керуватиме роботою детективів – основною ударною силою Бюро, оперативно-технічним підрозділом і безпосередньо аналітиками. Інший заступник, який буде відповідати за правоохоронну діяльність, керувати силовим блоком, підрозділами швидкого реагування, захисту учасників кримінального судочинства та самих працівників Бюро при здійсненні на них тиску. Третій заступник – фінансовий директор; згодом ця посада буде ліквідована, він стане начальником відділу, який займатиметься матеріально-технічним забезпеченням. 
 

– Основний принцип роботи НАБ – мінімальна кількість керівних посад, максимальне відкриття баз даних, адміністратором яких є держава?
– Ми працюємо над тим, щоб інформація з реєстрів, баз даних, інформаційних систем була максимально доступна як журналістам, так і простим громадянам. Це дозволить залучати громадськість до нашої роботи. 
700 співробітників Бюро без допомоги громадськості не зможуть побороти корупцію в Україні. Тому робота Бюро буде будуватися на принципі прозорості і максимального залучення громадськості. Будь-який громадянин, маючи певні знання і вільний час, в Інтернеті зможе отримати інформацію, проаналізувати її і надати Антикорупційному бюро вже не просто заяву про скоєння злочину, а певний аналітичний матеріал. Детектив буде починати роботу над справою не з нуля, а озброївшись певними даними.
Ще однією новелою є те, що в структурі НАБ буде багато співробітників, які відповідатимуть за контакти з громадськими організаціями та журналістами в порядку обміну інформацією.

– Який штат НАБ і чи буде він з часом змінюватися? У Законі прописано, що у вас працюватимуть 700 осіб, 200 з яких – начальницький склад?
– До штату Бюро відповідно до законодавства мають увійти 700 осіб: 200 – начальницький склад і 500 – детективи, технічні та інші фахівці. Начальницький склад – це люди в погонах: спецназ, силові підрозділи, і навіть якщо хтось просто спеціаліст відділу, він буде входити в цей склад. Детективи – це державні службовці, в них немає спеціальних звань. 250 детективів працюватимуть в центральній структурі Бюро, вони мають пройти спецперевірку, навчання. Посада детектива – нова, в ній об’єднано посади оперативного працівника і слідчого.

– Хто може стати детективом, які умови конкурсу?
– Кваліфікаційні вимоги, в тому числі до детективів, відповідно до діючого Закону затверджуються мною. Передбачається, з одного боку, обирати людей, які мають певний досвід, а з іншого – залучити до роботи в Бюро молодь. Спочатку була пропозиція щодо основної кваліфікаційної вимоги – це вища юридична освіта, а вже потім ми прописали ще мінімальний стаж роботи – 2 роки. Оскільки категорія справ, підслідних НАБ, вимагає від фахівця, який претендує на зайняття відповідної посади, юридичного, а головне життєвого досвіду, щоб сконцентруватися на боротьбі з корупцією у вищих ешелонах влади.
Перелік документів, потрібних для зайняття посади детектива, викладений на сайті НАБ. В самому Законі про Антикорупційне бюро та в Законі про очищення влади є певні обмеження. Наприклад, в нашому Законі записано, що не можуть претендувати на роботу в Бюро особи, які останні 5 років служили в правоохоронних органах, займалися «боротьбою з корупцією» в МВС, СБУ, прокуратурі, податковій та інших силових відомствах.

– Чи відчуваєте ви який-небудь тиск з боку Президента, прем’єра чи ВРУ?
– На даному етапі роботи щодо формування кадрів тиску немає. Єдине, що є певний тиск суспільства, яке скептично сприймає саму ідею проведення конкурсу. В Законі про НАБ передбачено два етапи конкурсу: кваліфікаційний іспит – це ті питання, які розміщені на сайті (3500 питань. – Ред.), і співбесіда. За пропозицією першого заступника директора Бюро розробляються дві стадії конкурсу для детективів: психологічний тест і тест на логічне мислення. Ті, хто розраховує, що конкурс на посаду детектива чи іншого працівника Бюро – легка прогулянка і формальність, зможуть переконатися, що це зовсім не так.

– Як проходитиме саме тестування?
– Претенденту на вакансію детектива дається певна кількість запитань, відібраних комп’ютером, і певний час, скажімо, півтори хвилини на запитання. По завершенні тесту, претендент одразу побачить результат. Запитання, які входитимуть до тесту, стосуються Кримінального і Кримінального процесуального кодексів, антикорупційного законодавства, Конституції України, це також кейси справ, які потрібно вирішити. Людина, яка має серйозну професійну підготовку, теоретичні знання, складе іспит, а та, в якої склався стереотип, що тут необхідні кулуарні домовленості, провалить. Ми розраховуємо на цій стадії зламати певні стереотипи.

– Яка буде зарплата у детективів?
– Зарплата детектива прописана в самому Законі. Це суттєво знижує корупційні ризики. Детектив НАБ отримуватиме заробітну платню понад 30 тис. грн., також передбачені коефіцієнт залежно від місцезнаходження, певні надбавки за вислугу років та доступ до державної таємниці.

– Чи вже почали роботу по створенню «call-центрів» по збору інформації, наприклад, про суддів?
– В нас буде свій call-центр з можливістю прямого доступу до усіх реєстрів, баз даних, адміністраторами яких є державні органи. Це реєстр прав власності, бази ДАІ, податкової, митниці. Фактично детектив і підрозділ аналітиків, маючи доступ до баз даних, зможуть побачити цілісну картину по всій державі. Крім того, в нас передбачена співпраця з Державною службою фінансового моніторингу. Отже, не виходячи з кабінету, працівники Бюро будуть бачити все. 
В нас був приклад, коли журналіст прийшов до судді Вищого господарського суду, в якого задекларовано 18 квартир. В такій ситуації ми спершу отримаємо доступ до реєстру, звіримо декларації про доходи та перевіримо невідповідності. Для таких справ в Кримінальному кодексі передбачена ст. 368-2 про «незаконне збагачення» – до 10 років позбавлення волі. Щодо таких справ грузинський досвід передбачає, що Бюро має право розслідувати справу, оголосити підозру і застосувати відповідну конфіскацію майна. Також це стосується державних тендерів, відомості про які опубліковані у «Віснику державних закупівель». Ми зможемо, не виходячи з кабінетів, дослідити всіх учасників тендеру, і якщо побачимо, що якась фірма зареєстрована за два дня до тендеру, але надає найвигідніші умови, будемо з’ясовувати інформацію про засновників.
Виключень немає: неважливо, чи це суддя, народний депутат, чи інший високопосадовець, навіть якщо це працівник НАБ. В нас буде спеціальний підрозділ внутрішньої безпеки, який буде моніторити спосіб життя працівників НАБ та реагувати на корупційні прояви. Такі ж самі принципи роботи будуть застосовуватися до усіх чиновників, які підслідні Антикорупційному бюро.
При Кабміні також створюється Національне антикорупційне агентство. Я розраховую на те, що цей орган буде джерелом інформації для Бюро. Вони будуть займатися моніторингом усіх чиновників, у них буде доступ до всіх баз даних, але не буде функцій правоохоронного органу.

– Щодо територіальних організацій НАБ, коли вони будуть створені?
– Закон дозволяє створювати до 7 територіальних організацій. Зараз задача №1 – формування центрального апарату, потім перейдемо до формування територіальних підрозділів. Питання відстані і території, зважаючи на наші можливості, не стоїть. В нас буде передбачений доступ до баз даних місцевого самоврядування. Наприклад, ми бачимо, що у Львові на митницю здана декларація, пройшов термін, а ніхто її не оформлює, і людина говорить, що в неї вимагають хабар за це. Перший заступник директора НАБ приймає рішення, направляє туди групу детективів, і ми починаємо реагувати. 
Також громадяни зможуть прийти в наше територіальне управління і в режимі відеоконференції описати ситуацію. Працівники Бюро за декілька годин зможуть затримати корупціонерів. 
В Бюро буде набраний штат людей, які будуть працювати із заявниками. Територіальні організації – це штаб-квартири НАБ, які моніторитимуть ситуацію на місцях. Вони будуть готові прийняти групу детективів, яка виїде разом з прокурором на місце злочину.

– Чи налагоджується у вас співпраця з прокуратурою, чи буде працювати антикорупційний прокурор?
– Наразі в парламенті знаходиться декілька законопроектів щодо антикорупційної прокуратури. Бюро також напрацьовує певні норми щодо власне повноважень такої прокуратури. Зараз діє Закон про прокуратуру, де передбачено, що Генеральний прокурор своїм наказом відряджає до Антикорупційного бюро прокурорів, які будуть здійснювати нагляд за проведенням розслідування. Є також новий Закон «Про прокуратуру», який мав набрати чинності 25 квітня, але відтермінований Верховною Радою до 15 червня. Там є норми, що стосуються антикорупційної прокуратури, яка буде працювати в приміщені НАБ. Конкурсний порядок призначення антикорупційного прокурора, працівників прокуратури суттєво відрізняється від того, що є зараз, але чи набуде цей Закон чинності 15 червня, чи відбудуться інші зміни, наразі невідомо.
Зараз йде законодавча робота, сподіваюсь на швидкі результати, оскільки без антикорупційної прокуратури роботу НАБ не запустити. 

– Щодо змін до Закону про НАБ, чи будете вносити свої пропозиції?
– Структурою НАБ передбачена певна кількість таємних працівників, їх неможливо набрати за відкритим конкурсом. Водночас в Законі чітко прописано, що всі працівники Бюро проходять через відкритий конкурс. Тому потрібно зробити виключення для таємних працівників. Ми також хочемо передбачити, що після формування штату Бюро, директор НАБ дає повідомлення в ЗМІ про повну готовність розпочати роботу. Опубліковане в офіційних виданнях повідомлення буде початком роботи Антикорупційного бюро.

– Як буде відбуватися громадська співпраця з Бюро?
– При НАБ буде створена громадська рада. Відповідно до Положення діяльність ради громадського контролю скерована на забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю Національного антикорупційного бюро. Її завданнями є розгляд інформації про діяльність, виконання планів і завдань НАБ, делегування своїх представників до складу дисциплінарної комісії Бюро та до комісій, що проводять конкурс на зайняття вакантних посад, а також сприяння громадському обговоренню проектів законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів щодо діяльності Бюро та висловлення позиції щодо фактів порушень законів, прав і свобод людини і громадянина працівниками НАБ.
Рада громадського контролю формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу у складі 15 осіб. Конкурс з формування її складу проводиться через рейтингове інтернет-голосування громадян, які проживають на території України.
Строк повноважень ради становить один рік, засідання проводяться у випадку необхідності, але не рідше одного разу на квартал. Антикорупційне Бюро буде звітувати в парламенті про результати своєї роботи раз на рік.

– Щодо нововведень із міжнародного досвіду, над чим варто працювати в Україні в першу чергу?
– Коли розпочинались реформи в Грузії, то через три роки у них, наприклад, був застосований інститут угод по кримінальних справах, який складав 52%, а через 6 років – вже 92%. Лише 80 справ в 2010 р. проходили по так званому великому колу, в інших справах чиновник знав, що немає такого поняття, як безкарність, і погоджувався на певні умови. Наприклад, він визнає свою вину, повертає награбоване і сідає не на 10, а на 5 років. Відповідно, ми таку угоду підписуємо. В нас такий інститут є, але ще недостатньо ефективно працює, оскільки чиновники розраховують, якщо не зі слідчими закрити питання, то з прокурором або із суддею.
Угода – це лише одне судове засідання. Якщо йде повна конфронтація між стороною захисту і стороною обвинувачення, це може затягуватися на роки. Ви самі знаєте: окремі справи слухаються роками, навіть не зовсім складні. Тому інститут угод ефективно може працювати і в Україні.

– Ви плануєте співпрацювати з іноземцями. Якщо так, то в якому форматі така співпраця буде найбільш ефективною? 
– Країни Європи декларують і пропонують конкретну допомогу Україні щодо боротьби з корупцією. Я зустрічався з директором Антикорупційного бюро Польщі. До речі, нас запросили на семінар до Польщі, що відбудеться 25 травня. Крім того, Латвія пропонує прислати свого керівника Антикорупційного бюро нам на допомогу. Зважаючи на те що приміщення в НАБ велике, ми зможемо організувати для іноземців місце роботи.
Щодо формату співпраці – це тренінги, консультації, напрацювання аналітичних матеріалів, тобто формат взаємодії дуже широкий, але час плине швидко, потрібно запускати роботу Бюро.

– Тож коли таки запрацює Бюро?
– Сподіваюсь опублікувати повідомлення про початок роботи в жовтні 2015 р. Для себе ставлю таку мету. Це достатньо сміливий виклик, але я розумію, що ніхто не дасть багато часу розкачуватись, тому ми будемо намагатися зробити все швидко. 
Хочу звернутись до всіх претендентів на посади в Бюро, сприймати НАБ як новітню установу, яка буде функціонувати, формуватись та працювати на абсолютно нових, прозорих принципах роботи.


Розмову вела Ольга ВИТАК
«Правовий тиждень»
 
Рубрика «До речі»

Наприкінці інтерв’ю журналісти «Правового тижня» познайомились з першим заступником директора Національного антикорупційного бюро України Гізо Углавою, який розказав нам про свій досвід роботи на ниві боротьби з корупцією. Ось що ми почули.

– Я працював більше 6 місяців над створенням Антикорупційного бюро в Україні. Входив до тимчасової групи, яка займалася імплементацією Закону. Ідея детективів – це грузинська ідея. Детективи – це оперативний працівник і слідчий, які разом працюють над тим, щоб дістати потрібну інформацію і доказати злочин. Вони займаються одною справою. Колись в Радянському Союзі між ними була нездорова конкуренція. Але разом вони будуть боротися з корупцією краще. В 2007-2008 рр. в Грузії ми ввели посаду детектива, і все кардинально змінилось за рік.

Зараз найголовніший процес – рекрутинг працівників. Суспільство чекає на те, що ми скоро почнемо розслідувати справи, але без хорошої команди це складно. Ми маємо набрати нових людей, які хочуть боротися з корупцією.

Детективи мають скласти тести на знання законодавства, потім тест на логічне мислення і психометричні тести, і пройти співбесіду. Тести знаходяться у відкритому доступі на сайті. Після складених іспитів буде 6-тижневий курс тренінгів: 5 тижнів теорії і 1 тиждень практичних занять. Потім детективи почнуть працювати. Кожного року будуть нові тренінги. Це – основа для роботи Антикорупційного бюро.

Новою структурою Антикорупційного бюро будуть аналітики. Ці люди, не виходячи з кабінетів, будуть аналізувати ситуацію по напрямках, наприклад охорони здоров’я транспорту, податків, а також пресу, відкриті бази. Я бачу, що в урядових організаціях проводять багато досліджень, але ніхто не звертає на це увагу. Аналітики Бюро будуть моніторити ці дослідження. Після аналізу корупційних ризиків інформацію, в тому числі журналістські дослідження, передаватимуть детективам.

Крім того, при НАБ буде створена відкрита платформа для дискусій, де кожен громадянин, журналісти, громадські організації зможуть висловити свою думку, і ми разом з ними будемо розглядати кримінальні справи. Це допоможе суспільству дізнатися, чим займається Бюро. В Грузії через півтора роки побачили, що корупцію перемогли. Там було два головних напрямки – системні реформи державних органів влади і боротьба з корупцією. Якщо ви не зміните всю систему, наприклад, зарплату чиновника – 60 євро, він продовжуватиме брати хабарі.

В Грузії був принцип роботи «всі проти всіх», була основна задача – покінчити з системною корупцією. Через півтора роки системної корупції не було.
 
 
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№13-24 | 04 грудня
Тема тижня:
Надрокористування
 

Юридичні компанії України

______________________________

     

______________________________

 

 

 



Loading...