Починаючи з грудня 2011 року, ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про господарські товариства» передбачено, що товариство зобов’язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

При цьому, така норма довгий час залишалася «мертвою», і тільки з прийняттям 01 січня 2016 року нової редакції ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», її виконання було підкріплено відповідальністю в формі зупинення розгляду пакета документів.

Однак виникає запитання: чи є положення таким, що захищає законні інтереси і права юридичних осіб, або ж, навпаки, державою в особі уповноважених осіб розроблено новий спосіб впливу на бізнес.

Юристи «Teffi» глибоко переконані, що на практиці цю норму практично неможливо реалізувати, особливо, беручи до уваги факт, коли засновники є нерезидентами.

А пояснюється це наступним.

Приміром, учасників може більше, ніж один (а якщо максимальна кількість ?!), вони можуть перебувати на значній відстані один від одного, кожному з них необхідно підписати рішення і статутні документи в новій редакції, також варто пам’ятати і про вимогу (в більшості випадків) легалізації іноземних офіційних документів з усіма наслідками, що випливають на території України.

Зрозуміло, процедура займає далеко не 3 робочих дні.

І як результат, – прийняття суб’єктом державної реєстрації рішення про зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації.

Тому, можливо, державі слід дати додаткові роз’яснення про виконання букви закону по відношенню до певних категорій осіб?